ПИСОК

Насамперед обличчя, а у вуличній говірці також рот. Звідси низка висловів: «в писок заїхати» (а також «в писок пальнути», «в писок стрілити») означало вдарити в обличчя, «дістати по писку» — бути побитим, «на зломаний писок» — миттю, дуже швидко. Казали й «дерти писок» (кричати, верещати), «дати писка» (дозволити поцілувати), «залякерувати писок» (випити надміру, сп'яніти), «замкнути писок» чи «стулити писок» (замовкнути), «писок на колодку» (будь тихо), а «тримати писок замкнений на колодку» означало мовчати й не розголошувати таємниць.