НІС

Слово, що жило в багатьох львівських висловах. «Ніс на ґвінт» означало гордовито, зверхньо, а «ніс на ґвінт спустити» (інакше «ніс на квінту спустити») — посумніти, похнюпитися. «Квач зробити з носа» чи «пензель з носа зробити» означало розбити носа до крові; «курися тобі з-під носа» — натяк на те, що хтось бреше; «мати мухи в носі» — бути примхливим, вередливим; «муха на ніс сіла» казали про сердиту, невдоволену людину; «розсувати носом» — вередувати, бути перебірливим; а «як жидові з носа капає» — про щось безперервне, нескінченне.