КІНЬ

Передусім кінь; погану шкапу зневажливо називали «голота», «хабета», «шкапа». Так називали й шахову фігуру коня — її ще звали «коник», «лицар», «скакун». У тюремній говірці «конем» називали спосіб передати заборонену пошту: записку прив'язували до шнурка й перекидали до сусідньої камери. Із цим словом пов'язано чимало висловів: «бій на конях» був дитячою грою, «під конем» у Львові означало біля пам'ятника Данилові Галицькому, а «коня в голові мати» казали про того, хто несповна розуму (так само — «мати бзіка»).