ГОВОРИТИ

Слово багате на вислови. «Говорити собі „ти“» означало бути з кимось у приятельських стосунках. «Говорити як з книжки» (а також «як по писаному», «як старий») — говорити розважливо, розумно, а «говорити як піп на казаню» — навпаки, постійно повчати й моралізувати. Були й образні звороти: «говори до нього, коли він німец» — про того, хто не хоче слухати поради; «говорити на високому реґістрі» — дуже голосно, надривно; «говорити на пуф» — навмання, розраховуючи на успіх; «говорити на фіґи-міґи» — жартувати, фліртувати; «говорити на хибив-трафив» — навздогад, покладаючись на випадок; «говорити, що слина принесе на язик» — казати перше, що спаде на думку.