ДУПА

У вуличній говірці — сідниці; так само казали «гепа», «дупка», «дупця», «задниця», «стара пані». Грубо так називали й неприємну, підлу людину (близьке слово — «креатура»). Звідси безліч висловів: «йти до дупи» означало забиратися геть, «цілувати в дупу» — підлабузнюватися, «дупу рвати» — надміру старатися на роботі, «гризти дупу» — нарікати й бідкатися, «взяти за дупу» — змусити до чогось, «п'яний в дупу» — п'яний до безтями. Про щось геть непотрібне казали «то мені треба як до дупи дверцята», а коли життя ставало нестерпним — «світ повернувся дупою». Лайливо нездару називали «дупа волова», «дупа грабова» чи «дупа з вухами».