ЧАС

Слово багате на львівські вислови. «Дармо час гаяти» означало байдикувати чи бавити час за пустою балачкою, «зискати на часі» — виграти час, відтермінувати щось, а тривалий відтинок часу називали «зуб часу», «кавалок часу» або «шмат часу». Зворот «се тепер на часі» означав «це актуально», а «тим часом» уживали як прощання — до побачення. Народна мудрість додавала: «все добре в свій час», «час правду покаже», «час усього навчит», а нетерплячим нагадувала — «ще час з козами на ярмарок».